Математика "до"
Тариф: "до 100 Мбіт/сек"
Що це може означати:
- 100 Мбіт — ідеальний варіант
- 95 Мбіт — відмінно
- 80 Мбіт — добре
- 50 Мбіт — прийнятно?
- 30 Мбіт — ну, це ж "до"
- 10 Мбіт — технічно теж "до 100"
Юридично: поки є хоч якесь з'єднання — провайдер виконує зобов'язання.
Договір зазвичай каже:
"Провайдер забезпечує доступ до мережі Інтернет зі швидкістю до X Мбіт/сек."
Ні слова про мінімальну швидкість. Ні слова про гарантії.
Чому так робиться
Причина 1: Oversubscription (перепідписка)
Провайдер має магістраль 10 Гбіт. Підключає 200 клієнтів на тарифі "до 100 Мбіт". 200 × 100 = 20 Гбіт. Але магістраль — 10 Гбіт.
Як це працює:
- Не всі 200 клієнтів качають одночасно
- В середньому кожен використовує 10-20 Мбіт
- 200 × 15 = 3 Гбіт. Магістраль справляється
Коли проблема:
- Увечері всі дивляться Netflix
- 200 × 50 = 10 Гбіт. Магістраль на межі
- 200 × 60 = 12 Гбіт. Швидкість падає для всіх
Це нормальна практика — без oversubscription інтернет коштував би в 10 разів дорожче. Питання в тому, який коефіцієнт: 1:10 чи 1:50.
Причина 2: Shared medium (спільне середовище)
GPON: один порт OLT обслуговує 32-64 абонентів. Пропускна здатність порту: 2.5 Гбіт down.
64 абоненти × 100 Мбіт = 6.4 Гбіт. Але порт — 2.5 Гбіт.
Знову oversubscription на рівні доступу.
Причина 3: Обладнання клієнта
Провайдер дає 100 Мбіт. Ваш роутер — за 500 грн з базару. Його реальна пропускна здатність — 40 Мбіт.
Або:
- Wi-Fi 2.4 GHz через три стіни
- Старий кабель Cat5 замість Cat5e
- Забитий канал Wi-Fi від сусідів
Провайдер не винен, але швидкість — низька.
Причина 4: Маркетинг
"До 100 Мбіт" звучить краще ніж "40-100 Мбіт".
"До 500 Мбіт" — краще ніж "гарантуємо 200 Мбіт".
Великі числа продають. Дрібний шрифт читають одиниці.
Як перевірити реальну швидкість
1. Правильний speedtest
Не Ookla (speedtest.net) — він може показувати завищені результати (сервери "оптимізовані" під провайдерів).
Краще:
- fast.com (Netflix, чесний тест)
- speedtest провайдера (якщо є)
- завантаження великого файлу з відомого джерела
2. Умови тесту
- Кабель, не Wi-Fi
- Без інших пристроїв в мережі
- Без VPN
- Кілька тестів в різний час доби
3. Коли тестувати
- Ранок (9:00) — зазвичай мало навантаження
- День (14:00) — середнє навантаження
- Вечір (20:00-22:00) — пікове навантаження
Якщо вранці 95 Мбіт, а ввечері 30 Мбіт — це oversubscription.
Як має бути правильно
Правильне формулювання для домашніх:
Тариф 100 Мбіт:
- Мінімальна гарантована швидкість: 70 Мбіт
- Звичайно доступна швидкість: 90-100 Мбіт
- Максимальна швидкість: 100 Мбіт
Для бізнесу:
Виділений канал 100 Мбіт:
- Гарантована швидкість: 100 Мбіт 24/7
- Симетричний (upload = download)
- CIR (Committed Information Rate): 100 Мбіт
Різниця:
- Домашній "до 100 Мбіт" = 30-100 Мбіт реально
- Бізнес "гарантовані 100 Мбіт" = 100 Мбіт завжди
Ціна різна. Якість різна.
Що робить AIST
Для домашніх клієнтів:
Ми використовуємо формулювання "до", як і всі. Але наша політика:
- Oversubscription не більше 1:20 на порт OLT
- Моніторинг навантаження в реальному часі
- Апгрейд портів при перевантаженні
Реально це означає:
- Тариф 300 Мбіт — очікуйте 250-300 Мбіт в звичайний час
- В пік (вечір п'ятниці) — можливо 200-250 Мбіт
Для бізнес-клієнтів:
Бізнес-тарифи Silver/Gold:
- Гарантована смуга (не "до")
- Зафіксовано в SLA
- Компенсація за порушення
Виділені канали:
- CIR = тариф (100 Мбіт = 100 Мбіт завжди)
- Окремий VLAN, без oversubscription
- Симетрична швидкість
Висновки
- "До" — це легальне, але нечесне
Юридично правильно, етично сумнівно. - Oversubscription — це норма
Без нього інтернет коштував би набагато дорожче. Питання — який коефіцієнт. - Бізнес-тарифи — інша справа
Гарантована швидкість існує. Коштує дорожче, працює надійніше. - Вимагайте конкретики
"До" — це маркетинг. "Мінімум" — це зобов'язання. - Голосуйте ногами
Якщо провайдер не дає того, за що ви платите — йдіть. Ринок конкурентний.